-
1 principle
засада, принцип; норма, правило; доктрина; головне правило; першопричина, причинаprinciple of affirmative action — принцип сприяння меншинам ( або знедоленим)
principle of equal remuneration for works of equal value — принцип рівної винагороди за працю рівної вартості
principle of equality of the sexes in financial and property matters — принцип рівності статей у фінансових і майнових питаннях
principle of excluding women from the succession — принцип ненадання жінкам права успадкування, принцип виключення жінок з правонаступництва
principle of justice to all peoples and nationalities — принцип справедливості для всіх народів і національностей
principle of national sovereignty — принцип державного ( або національного) суверенітету
principle of negotiated tariff reduction among nations — принцип узгодженого між державами зменшення тарифних ставок
principle of "no taxation without representation" — принцип неприпустимості обкладання податками без представництва в законодавчому органі
principle of "one person, one vote" — принцип "одна особа - один голос"
principle of racial segregation — принцип расової сегрегації, принцип роздільного проживання рас
principle of the responsibility of the executive to the elected branch of the legislature — принцип відповідальності виконавчої влади перед обраним народом законодавчим органом
principle of "separate but equal" — принцип сегрегації ( рас) за умови забезпечення рівності їх прав
principle of the larger the state, the greater its representation — принцип, згідно якому чим більше штат, тим більшим повинно бути його представництво (в законодавчому органі) ( у США)
principles embodied in the UN Charter — принципи, закріплені в Статуті ООН
principle of non-interference in the domestic affairs of other countries — = principle of non-interference in the internal affairs of other countries принцип невтручання у внутрішні справи інших країн
principle of non-interference in the internal affairs of other countries — = principle of non-interference in the domestic affairs of other countries
principle of one-man administration — = principle of one-man management принцип єдиноначальності
- principle of criminal justiceprinciple of one-man management — = principle of one-man administration
- principle of deliberation
- principle of division of power
- principle of elective monarchy
- principle of equal opportunity
- principle of equal pay
- principle of equal security
- principle of equality
- principle of horizontal equity
- principle of international law
- principle of judicial review
- principle of justice
- principle of law
- principle of lay involvement
- principle of legal certainty
- principle of legal ethics
- principle of legality
- principle of majority
- principle of majority rule
- principle of non-aggression
- principle of non-interference
- principle of oral proceedings
- principle of organization
- principle of patriapotestas
- principle of proportionality
- principle of protective duties
- principle of reciprocity
- principle of represenattion
- principle of res judicata
- principle of scission
- principle of solidarity
- principle of sovereignty
- principle of stare decisis
- principle of surrogation
- principle of taxation
- principle of territoriality
- principle of toleration
- principle of unanimity
- principle of vertical equity
- principles of law -
2 право
ПРАВО - система загальнообов'язкових норм і відносин, яка охороняється засобами державного впливу, включаючи примусові заходи. П. забезпечує юридичну регламентацію суспільних відносин у межах усього суспільства. Реальний зміст і соціальне призначення правових функцій зумовлені формою і характером державного устрою, економічними відносинами та відношеннями власності, які склались у суспільстві. Водночас П. є відносно самостійним, впливаючи в свою чергу на державні інституції шляхом встановлення юридичних правил і законів, загальнообов'язкових для всіх державних структур. Формування П. - складний історичний процес. Першими регуляторами поведінки людей були звичаї, застосування яких не вимагало державного примусу. Створення держави відбувалось одночасно зі становленням особливих органів, на які покладалося завдання виконання примусових рішень, що вело до відокремлення П. від інших соціальних норм. Починаючи від Античності утверджуються дві основні теорії природи П.: теорія природного ("природженого") П., яка утверджує зумовленість правових принципів, законів, норм природою людини і, як наслідок, їх незалежність від конкретних соціальних умов і держави; позитивістська теорія П., яка утверджує відносність правових норм, їх обумовленість різними особистісними і суспільними факторами. Сучасне П. синтезує ці підходи, надаючи важливого значення невідчужуваним правам людини, одночасно вказуючи на їхню соціальну обумовленість. Перші форми з'явились у прадавні часи писаного П. (закони Хаммурапі у Вавилоні, Хеттські закони) Н. айбільш розвинутою формою стародавнього П. було римське П., яке стало основою для формування феодального П. шляхом трансформацій та пристосування його до нових економічних реалій і потреб. Із розвитком товарно-грошових відносин у Європі значного поширення набуло т. зв. Магдебурзьке П., яке фіксувало особливий статус і права середньовічних міст. Подальший розвиток економічних та суспільних відносин зумовлює появу нових галузей законодавства, диференціацію П. на правові системи та сфери застосування. Важливого значення набуває формування загальносвітових принципів П. (Статут ООН, Загальна декларація прав людини). -
3 doctrine
доктрина; принцип; вченняdoctrine of diminished responsibility — доктрина ( або принцип) зменшеної відповідальності
doctrine of humanitarian intervention — доктрина втручання ( у справи іншої країни) заради дотримання прав людини
doctrine of national sovereignty — доктрина суверенітету держави, доктрина державного суверенітету
doctrine of privileged communication — доктрина нерозголошення ( або таємниці) змісту спілкування адвоката і його підзахисного
doctrine of "separate but equal" — доктрина рівності за умови відокремленості (сегрегації)
doctrine of the separation of church and state — доктрина ( або принцип) відокремлення церкви від держави
- doctrine of clean handsdoctrine of the unity of the legal personalities of husband and wife — доктрина єдиної правосуб'єктності чоловіка і жінки
- doctrine of conscience
- doctrine of decentralism
- doctrine of divine right
- doctrine of dual authority
- doctrine of dual federalism
- doctrine of entrapment
- doctrine of enumerated powers
- doctrine of fair use
- doctrine of flexible response
- doctrine of free law
- doctrine of guilt
- doctrine of implied powers
- doctrine of incapacitation
- doctrine of legitimacy
- doctrine of nationalism
- doctrine of noninterference
- doctrine of overclaiming
- doctrine of part performance
- doctrine of precedence
- doctrine of precedent
- doctrine of preferred freedoms
- doctrine of recent complaint
- doctrine of relation back
- doctrine of reputed ownership
- doctrine of reserved powers
- doctrine of stare decisis
- doctrine of state sovereignty
- doctrine of the just war
- doctrine of two swords
- doctrine of ultra vires -
4 лібералізм
ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.В. Заблоцький -
5 policy
політика ( політична лінія або політичний курс); підхід, курс, лінія діяльності, точка зору; принцип; лінія поведінки; страховий поліс- policy dutypolicy proof of interest clause — застереження про те, що поліс є доказом страхового інтересу
- policy holder
- policy line
- policy-making
- policy-making body
- policy of a law
- policy of a statute
- policy of containment
- policy of expansion
- policy of insurance
- policy of law
- policy of non-alignment
- policy of non-interference
- policy of nuclear blackmail
- policy of reinsurance
- policy of statute
- policy of the legislature
- policy of the state
- policy-oriented jurisprudence
- policy reserve fund
- policy statement -
6 плюралістична демократія
ПЛЮРАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ - форма демократичного устрою (див. демократія), за якого домінуюча тенденція облаштування суспільного життя (соціального, політичного, морального) ґрунтується на плюралізмі. Особливістю суспільно-політичної практики П.д. є те, що вона зумовлена процесами взаємодії та протиборства чинників плюралістичної структури суспільства - різних гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової), партій, суб'єктів підприємництва (від малих підприємств до великих корпорацій) та господарювання, засобів масової інформації, громадських об'єднань, асоціацій, окремих особистостей та ін. В умовах зрілої П.д. ці процеси, зрештою, спрямовані на узгодження або збалансування різноманітних ціннісних орієнтацій та практичних інтересів з метою забезпечення інтеграції суспільства на засадах збереження (що не виключає оновлення і змінюваності) самої соціальної інституції плюралізму. Для розуміння суті П.д. важливим є усвідомлення двох застережень. По-перше, П.д. - це не "дикий плюралізм" (вислів Бернстейна), тобто не хаотичне нагромадження конкуруючих поміж собою самодостатніх одиниць (чинників, агентів) плюралістичного простору суспільства і, по-друге, П.д. принципово не може бути безпосереднім результатом впровадження "згори" певних монопольних (нехай найретельніше розроблених) державних планів чи дій, хоча на рівні допоміжного й регулятивного чинника державне втручання може відіграти позитивну роль М. іра збалансування плюралістичної фрагментації та економічної й політичної інтеграції - одна з найскладніших та фундаментальних проблем політичної й соціальної філософії, а також економіки Щ. е у XVIII ст. Верк вказував на "делікатність" проблеми узгодження "громадського розуму", уособлюваного управлінськими функціями держави, та можливістю щонайменшого його втручання у простір вільного самоздійснення індивіда. Цю ж проблему порушив у XX ст. видатний англ. економіст Кейнс (1883 - 1946), аналізуючи ймовірні "форми управління всередині демократії". Висновки Кейнса про важливе регулятивне значення в умовах демократії процесів соціалізації (див. соціалізм) великих капіталістичних корпорацій (що повинні нейтралізувати й замінити втручання централізованого державного управління в суспільно-економічне життя) суттєві для теоретичного й практичного з'ясування проблем сучасної П.д. на зламі XX та XXI століть. Вони підтверджують тенденцію, характерну для П.д., стосовно необхідності постійного збалансування процесів соціально-політичної інтеграції та фрагментації, а також зосередження цих процесів у просторі вказаних вище чинників плюралістичної структури суспільства. У здійсненні П.д. одна з провідних ролей відводиться соціальними філософами XX ст. ідеальним спонукам - моральним орієнтаціям не тільки індивідів, а й партій, соціальних груп, управлінських структур та ін. (Берлін, Бернстейн, Вільямс, Дагостино, Крик, Ліндсей, Речер та ін.). В осмисленні цих орієнтацій, зокрема в обґрунтуванні морального виправдання опозиції, важливе значення відведено принципу етичного плюралізму. На думку Дагостино, основні риси цього принципу - неповнота (не існує єдиної послідовної політики, що може вважатися цілком довершеною); комплементарність (взаємодоповняльність різних політичних уявлень про справедливість, напр., як наслідку економічного зростання та розподільної справедливості); несумісність (відсутність єдино правильного способу оцінки моральної вагомості різних взаємодоповняльних факторів); доступність (налаштованість на визнання моральної переконливості позиції іншого). Принцип етичного плюралізму відкриває простір для визнання моральними і дій опозиції, і дій влади (але не як остаточного присуду).Н. ПоліщукФілософський енциклопедичний словник > плюралістична демократія
-
7 Туптало, Данило Савович
Туптало, Данило Савович (св. Димитрій, митрополит Ростовський) (1651, Макарів, Київщина - 1709) - укр. церковний діяч та мислитель, канонізований у 1757 р. Як мислитель розвивав традиційне для укр. філософської культури вчення про двонатурність людини, намагався в межах теології розв'язати проблему структури діяльності людини в єдності її пізнавальних та вчинкових функцій. Переображення має у Т. не гностичний, а етичний характер і здійснюється як наслідування Христу в земному житті, в т.ч. через активну діяльність людини в суспільстві. Головною чеснотою християнина вважав любов, яка, на відміну від інших традиційних чеснот християнства - віри та надії, є не пізнавальною орієнтацією чи станом душі людини, а її діяльним виразом. Любов як принцип діяльності є, за Т., головним способом відношення людини до Бога та інших людей; спасіння є результатом любові, що свідомо здійснюється людиною у земному житті. Пропонував зробити християнську етику основою суспільної моральності, переосмислити значення Церкви у житті людини та суспільства, переорієнтувати діяльність священнослужителя з переважно літургічної на служіння людині, опікування її Станом та проблемами. Церкву розумів не тільки як форму містичного єднання людей, а як суспільну інституцію, однією з функцій якої є соціальне служіння та відповідальність за моральний стан суспільства. Створив оригінальну просвітницьку модель державного управління, де державою править просвічений монарх на основі християнської етики, а духовенство виконує роль просвітителів суспільства та морального судді.[br]Осн. тв.: "Димитрій, митрополит Ростовський/Книга житій святих". У 4 ч. (1695 - 1716); "Димитрій, митрополит Ростовський/Зібрання різних повчальних слів та інших творів". У 6 т. (1786).Філософський енциклопедичний словник > Туптало, Данило Савович
См. также в других словарях:
легітимізм — у, ч. Політичний напрям у Західній Європі 19 20 ст. (перев. у Франції), який обстоював спадкове право певної династії, скинутої революцією, на владу як головний принцип державного устрою … Український тлумачний словник
унітаризм — у, ч. 1) Принцип державного устрою, який виражається у централізації державної влади та управління. 2) Тенденції до централізації в економіці, політиці, культурі … Український тлумачний словник
Террор во Франции — (la terreur). Этим словом обозначается в истории первой французской революции эпоха, не совпадающая ни с историей конвента (см.), ко времени которого она относится, ни с историей якобинцев (см.), к которым принадлежали главные деятели Т. Эпоха Т … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Террор — (la terreur). Этим словом обозначается в истории первой французской революции эпоха, не совпадающая ни с историей конвента (см.), ко времени которого она относится, ни с историей якобинцев (см.), к которым принадлежали главные деятели Т. Эпоха Т … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Суверенитет — (Sovereignty) Суверенитет это независимость государства от других стран Суверенитет России и его проблемы, суверенитет Украины, суверенитет республики Беларусь, суверенитет Казахстана, суверенитет Чечни, Проблемы суверенитета стран Европы,… … Энциклопедия инвестора
Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… … Большая биографическая энциклопедия
Скандал вокруг баскетбольного клуба «Черкасские Мавпы» — В этой статье отсутствует вступление. Пожалуйста, допишите вводную секцию, кратко раскрывающую тему статьи. Баскетбольный клуб «Черкасские Мавпы» (укр … Википедия
Александр II (часть 2, VIII-XII) — VIII. Тысячелетие России (1861—1862). Высочайший манифест об освобождении крестьян, обнародованный в С. Петербурге и в Москве в воскресенье 5 го марта, был объявлен во всех губернских городах нарочно командированными генерал майорами свиты… … Большая биографическая энциклопедия
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
федералізм — у, ч. 1) Федеративна система державного ладу. || Організаційна структура чого небудь, заснована на принципі федерації (у 2 знач.). 2) У ряді країн – політичний рух на користь федеративного державного ладу; політичні погляди, що обстоюють такий… … Український тлумачний словник
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия